Вірші про зиму

Вірші, які можна просто почитати з дітьми, а можна вивчити на пам'ять, готуючись до свята у садочку чи у школі.

Вірші про зиму
Йде зима

В.Паронова
Йде зима, красуня мила,
в неї сукня сніжно-біла,
черевички з кришталю —
дуже зимоньку люблю!
Йде в засніженім уборі,
Очі сяють, наче зорі.
Щоб своє побічить личко,
дзеркало зробила з річки.
Білі коси розпустила,
землю лагідно укрила —
хай спочине до весни
і чарівні бачить сни.

У бабусі-холодусі
Є. Найт
У бабусі-холодусі
Усміх сяє на лиці,
Ходить в теплому кожусі,
З дивним пензликом в руці.
Раз мазок і два мазок –
На вікні цвіте бузок,
А на другім – сад казковий
Біля місяця-підкови.
А на третім – срібний дім,
Іній світиться у нім.
Всі дивились, дивувались,
Хто художник – здогадались.
Дід Мороз хвалив бабусю
Чарівницю-холодусю,
З нею в танці закружляв,
З Новим роком привітав.
Новорічна ялинка
М.Рильський

Ой, весела в нас зима,
веселішої нема
— грає срібними зірками,
в'ється синіми димками,
снігом землю обійма.
Ой струнка ялинка в нас!
Скільки грає тут прикрас!
Ми зібралися юрбою,
разом з піснею новою
рік новий зустріти час!

ЗИМА
Йде зима. Дрімає став,
річка льодом скута.
Це у гості завітав Грудень, Січень, Лютий.
Горобці і снігурі
під вікном цвіркочуть,
а ведмідь заліг в барліг,
спить і лапу смокче.
ГРУДЕНЬ
Стало зимно. На поріг
вийшов місяць грудень.
Хоч і випав перший сніг,
він лежать не буде.
Заховались ховрашки,
в нірках сплять глибоко,
і калиноньки пучки звеселяють око.
СІЧЕНЬ
Місяць січень всім
придбав подарунки щедрі.
Це сеструня Коляда
й братик Щедрик-ведрик.
В січні місяці сніжок
білий та лапатий,
і малий сніговичок
тулиться до хати.
ЛЮТИЙ
Мерзне в лютому вода
навіть у криниці,
і лісничий підклада
сіно в годівниці.
А забавок у зими —
годі рахувати:
нас чекають ковзани,
лижі та санчата.
А.Ленок
Загадкова ніч
Тиха ніч святкова
припливла до хати
і біля ялинки
стала чарувати:
засвітила зорі —
ялинкові свічі,
заховала радість
поміж пишні віти,
радість довгождану,
радість Новорічну.
Сніговички
У дворі сніговички грають у футбол.
І змагаються, хто перший заб'є гарний гол.
О.Тимофєєва
МОРОЗЕЦЬ
— Морозець,Морозець,не щипай за щічки!
Теплі валянки у нас,шубки й рукавички.
Морозець! Морозець! — плещемо в долоні.
У дівчаток і хлоп'ят носики червоні.
Я МОРОЗУ НЕ БОЮСЬ
Я морозу не боюсь! —
В кожушинку одягнусь.
Хай мороз не злиться —
Я у рукавицях.
Хай мороз не коле так —
В мене шапка з кролика.
Хай мороз не хвалиться —
Я у теплих валянцях,
Я морозу не боюсь! —
Під ногами: хрусь, хрусь...
Бойко
Зима
Навколо вже зима кружляє,
Білим снігом все вкриває:
І дерева, і дахи,
Сріблом мерехтять шляхи
Зайчик був зовсім сіренький,
А тепер він весь біленький,
На свято всі давано чекають,
Ялинку радо зустрічають.

У дідка Сніговика
кочерга замість ціпка,
замість носа — бурячок,
замість шапки — банячок.
Сперся він на кочергу
і ні кроку по снігу.
Т. Коломієць

Йде зима!
Зайчик, зайчик, де ти був?
Де ти шубку роздобув?
Білу-білу, мов сніжок,
теплу-теплу, мов пушок,
гарну-гарну, як у сні...
Подаруй таку й мені!
Василь Мелащенко
Ух!
Подивітся, скільки мух!
Аж перехопило дух!
Снігу намело під хату,
покатаймось на санчатах!
Ух! Ух! Ух!
Сипле, сипле з неба пух!
Побіліло все вокруг.
Для дітей сніжок — утіха.
Зліпим бабу-сторожиху.
Ух! Ух! Ух!
Цей біленький перший сніг
— подарунок для усіх.
Одягають діти шуби,
щоб зустріти гостю любу.
Віра Паронова
ЗАЙЧИКОВІ ВУХА
Сіє, віє, завіва
Снігом завірюха,
А у зайчика, хоч плач.
Дуже змерзли вуха.
Він і валянки узув,
І вдягнув кожуха,
А з-під шапки, ну, хоч плач.
Виглядають вуха.
— І чого ти зажуривсь? —
Цокотять синички.
— Ти б собі вдягнув на вуха
Теплі рукавички!
В. Каменчук
ПОДАРУНОК
Сніговик для сніговички
Сплів із снігу рукавички.
Попросила сніговичка:
— Подаруй ще й черевички
Із бурульок крижаних,
Буду ковзати у них.
М. Пономаренко
ПОРОША
Мов хазяєчка хороша,
Побілила все пороша.
Любо глянути довкола —
Білі луки, ліс і поле!
Навіть зайчик між снігів
До краплиночки збілів.
Всі радіють: «Ну й хороша
Ця хазяєчка пороша!»
Г. Демченко

ЗИМА І СТРУМОК
Із гори біжить струмок,
А навстріч йому зима
Крижаний несе замок,
Тільки ключика нема.
Зачиня струмок дверима —
Він собі біжить під ними,
Ще й приспівує струмок,
Повен сонячних думок.
К. Сухоцька

ЗИМОЮ
Сипле, сипле сніг,
Криє переліг;
Білим килимом лягає
Аж під наш поріг.
Легкий білий пух,
Наче той кожух,
Криє землю, щоб не знала
Стужі й завірюх.
Тишина кругом.
Спи спокійним сном,
Заки збудешся весною
З рутяним вінком.
Б. Лепкий
ПРИВІТ, ЗИМО!
Привіт, зимо!
Чекала я тебе.
Скажи, зимо,
Де ти блукала, де?
Літала вечорами
Холодними ярами,
Чи не втомилась ти?
А я тебе шукала,
А я тобі співала:
— Прийди, прийди, прийди.
Привіт, зимо!
Я знала, ти прийдеш.
Скажи, зимо,
Чи сніжною будеш?
Так хочеться ковзати
На лижах і санчатах
Там, де сніги, сніги.
Лиш стану біля річки,
Щоби зігріти щічки,
А ти кричиш: «Біжи!»
Привіт, зимо!
Не поспішай в світи.
Собі, зимо,
Дорогу замети.
Побачиш гарні квіти.
Зустрінеш тепле літо,
Все буде, як завжди.
А я тобі на свята
Пісень буду співати:
— Прийди, прийди, прийди.
А. Житкевич

ГОСТІ ГРУДНЯ
Сиджу я біля підвіконня,
Коли дивлюся — у садку
На груші... яблука червоні
Висять на самому вершку.
Та от підкрався кіт-гульвіса,
На грушу глипнув, як сова, —
Червоні яблука знялися
І — полетіли! Ну й дива!
Взяв олівець я із пенала
І записав в календарі:
«Сьогодні вперше прилетіли
До нас у гості снігурі».
А. Качан
БІЛИЙ СВІТ
Біле місто, білі сквери
І трамваї, і таксі,
Білі міліціонери.
Білі діти — білі всі.
Це ж зима, холодна й біла,
Білим снігом землю вкрила.
В. Бондаренко
БІЛИЙ ІНІЙ
На деревах білий іній,
Кущ — мов білий їжачок,
На паркані, вчора синім,
Безліч білих голочок!
Навіть дідова руда побіліла борода.
ОЙ ДАРМА-ДАРМА
Ой дарма-дарма.
Що тепла нема.
Це тому, це тому,
Що у нас зима.
Ми санчата візьмемо,
В двір кататись підемо.
Сніг-сніжок пухнастий,
Любимо тебе!
Дід Мороз вусатий,
Подарунки де?
Біло стало, гарно стало
Надворі, надворі,
Прилетіли на калину
Снігурі, снігурі
Ой, як добре на санчатах
Нам із гірочки кататись!
А. Баголіка


МОРОЗ
Дід Мороз засніжений,
Руки крижані,
У віконце стукає:
— Відчиніть мені!
Та впустіть погрітися,
Хоч біля дверей...
Бачу, вам тут весело!
Скільки тут дітей!
Ох, якби на вулиці
Я їх упіймав!
Ніжки поморозив би,
Щічки пощипав!
А то, бач, за стінами
У теплі сидять
І пороздягалися,
Та ще й цвірінчать.
К. Перелісна
МОРОЗЕНКО
Височенько чи близенько,
В кожушку чи в шубі —
Умостився Морозенко
На столітнім дубі.
Раз дихнув — і облетіли
Жолуді доспілі.
Ще дихнув — і задзвеніли
Віти посивілі.
Потім дмухав без угаву
І з гори, і з долу,
Шарпав крону кучеряву
Зовсім охололу.
Після хуги снігової
Голо в лісі й в лузі.
Тільки дуб стоїть, як воїн,
В листяній кольчузі.
В. Скомаровський
ЗИМОВА КОЛИСКОВА
Ось послухай, завірюхо,
Не лютуй, не злись, не вий!
Хай зайча, укрившись вухом,
Сон побачить морквяний.
Хай зайча у морквяному
Уві сні забуде страх.
Завірюхо, йди додому,
Поки ще видніє шлях!
А я тихо колискову
Про ялиночку святкову
Заспіваю діткам всім.
Ось лише зберу по слову
У торбинку колядкову —
І зайду у кожний дім!
В. Верхівень
ПОДАРУНКИ ВІД ЗАЙЧИКА
Через поле, через ліс,
З пагорбка в долинку
Подарунки зайчик віз
Діткам на ялинку.
Їхав навіть уночі,
Не боявсь нічого,
Бо летіли два сичі
Попереду нього.
І освітлювали путь
Очі їх — вуглинки.
Подарунки привезуть
Вчасно на ялинку.
А. Музичук

ЗИМОВИЙ РАНОК
Я люблю веселий ранок
Холоднючої зими,
Як на двір, на стіни, ґанок
І на шлях за ворітьми
Упаде із неба промінь,
Дим пов’ється з димарів.
На току підніме гомін
Зграя галок і граків.
Сніг ясним кришталем блище,
Лютий холод допіка;
Сонце вгору плине вище,
Та не гріє здалека.
Я. Щоголів

НАВКРУГИ КАЗКОВІ ШАТИ
Навкруги казкові шати –
Сиве плетиво гілок.
Спробуй зразу відгадати,
Де тут в’яз, а де дубок.
Де калина, де шипшина,
Де черешенька мала?
Все зима запорошила,
Запушила, замела.
Сидять над озером ялинки,
Як сестрички в сповитку,
Біла віхола хустинки
Їм зіткала нашвидку.
І березка – мов лілея –
В платі з ніжних пелюсток.
Замість бантика у неї –
З клена зірваний листок.
В. Скоморовський

ЗАБІЛІЛИ СНІГИ
Стала зима вже на ноги,
Там, де шуміли луги,
Там, де курились дороги, —
Знов забіліли сніги.
Сніг на кущах верболозу,
Снігом укриті хати…
Як тепер Діду Морозу
Наше сіло віднайти?
Вранці до гаю стежинку
Нам протоптати довелось,
Щоб і до нас на ялинку
Теж завітав Дід Мороз!
А. Качан

МОРОЗ
Хмура осінь наступила,
Лист зелений пожовтила.
Світанкової пори
Дід Мороз зійшов з гори.
На городі біля тину
Заморозив капустину.
Гей, Морозе, не лютуй
Та капусти нам не псуй!
Скоро сніг уже впаде,
В полі травку замете.
Прибіжать малі зайчата, —
Чим їх будем пригощати?..
П. Амбросій

ЗИМОВИЙ РАНОК
Якось вранці на поріг
Випав білий-білий сніг.
Біла стала вся земля,
Річка, луг, ліси й поля.
Засвистіла завірюха,
Морозець щипа за вуха.
Діти кажуть «Все дарма!
Це ж чудово!
Це ж зима!»
Г. Шевчук
ЗИМА
Я дивлюся у віконце –
Прямо в очі світить сонце,
Гладить щічки, гріє носик.
Гей, сидіти вдома досить.
«Мамо, де мої санчата?
Я піду на двір гуляти,
Сонце тепле мене кличе,
Побіжу до нього швидше».
Каже мама: «Не барися,
Тільки тепло одягнися,
Бо хоч сонце в небі сяє,
Та морозець не дрімає.
Одягай-но кожушок,
Шапку й рукавички.
У дворі лежить сніжок,
Льодом вкрита річка».
Я лечу з гори стрілою,
Вітерець летить за мною,
Прямо в очі світить сонце,
Мама дивиться в віконце.
О. Роговенко
ПЕРШИЙ СНІГ
В лісі випав перший сніг
На ведмедиків барліг.
У бар лозі під дубком
Спить ведмідь солодким сном.
Написав: «Не турбувати!
Цілу зиму буду спати».
Г. Шевчук
БІЛОСНІЖНИЙ СНІГОПАД
Білий, білий, білий сніг
Уночі на землю ліг.
Білосніжний снігопад
Вкрив і лан, і ліс, і сад.
Горобину крив та глід,
Заячий засипав слід
І хатинку борсука,
Й теплу нірку байбака.
Навіть білочка руденька
Миттю стала вся біленька.
Т. Корольова
ДАРУНОЧКИ ЗИМИ
Білі, ніжні, мов пір’їнки,
Тихо падали сніжинки.
Білосніжний снігопад
Вкрив вночі і ліс, і сад.
Будуть зранку малюки
В сніжки гратись залюбки.
Зліплять бабу снігову –
Величезну, мов живу.
От так радість дітворі
На санчатах мчать з гори!
Сніжки, лижі, ковзани –
Це даруночки зими!
Т. Корольова

Похожие записи:

Поделитесь своим мнением

Пожалуйста, зарегистрируйтесь, чтобы комментировать.

© 2017 Мишка-шалунишка