Вірші про Новий рік, про ялинку

Новорічна ялинка

Ой, весела в нас зима,
веселішої нема
— грає срібними зірками,
в'ється синіми димками,
снігом землю обійма.
Ой струнка ялинка в нас!
Скільки грає тут прикрас!
Ми зібралися юрбою,
разом з піснею новою
рік новий зустріти час!
М.Рильський
Ой хурделиця
низько стелиться.
Дні і ночі гоготить —
не спочине ні на мить.
Завиває:
— дайте сани,
я шуміти перестану
та й поїду, тій поїду
по льодах сріблястих рік,
привезу Мороза Діда і веселий Новий рік.

ЯЛИНКА

Хто це у вікно стукоче,
увійти до хати хоче?
От так гостя!
Вся в сніжинках
завітала в дім ялинка.
Усміхається зелена,
простяга гілки до мене.
І запахло на всю хату
лісом, хвоєю і святом!
Віра Багірова

Завірюха

Ходить нічка по горі,
носить сон у рукаві.
А навкруг, як на те, —
завірюха мете.
Завірюха гуде:
Гу-гу-гу! Гу-гу-гу! —
І дерева стоять
по коліна в снігу.
Ми сніжинки, наша мама – це зима,
А Мороз – наш рідний батько,
В світі кращого нема!
Він малює сріблом вікна,
Самоцвіти роздає,
І до танцю нам, снижинкам,
Він на вітрі виграє!
Дивні кульки на ялині —
і рожеві, й жовті, й сині...
Ти іще не здогадався,
хто між ними заховався?
Дід Мороз це й Новий рік,
побажать нам щастя встиг!
Стоїть запашиста ялинка у хаті,
За стіл вже сідають усі,
Ми друзям так раді на нашому святі,
Вітання звучать голосні:
Бажаємо щастя, здоров'я, наснаги,
Багатства, надії, тепла,
Щоб кожну хвилину у вашому серці
Любов нескінченна жила!
Під зелену, під ялинку
Ставляв Дід Мороз корзинку:
В ній цукерки та пакунки,
В ній солодощі, дарунки,
І для цуцика сюрприз —
Кістку Дід Мороз приніс!
Пахне смолою ялинка зелена,
Каже бабусі маленька Олена:
«Насіння з ялинки нам стане в нагоді,
Посадимо саме таку на городі,
Бо ця деревина потрібна мені —
Цукерки на ній виростають смачні!»
Ялинка

Раз я взувся в чобітки,
Одягнувся в кожушинку,
Сам запрігся в саночки
І поїхав по ялинку.
Ледве я зрубати встиг,
Ледве став ялинку брати,
А на мене зайчик – плиг!
Став ялинку віднімати.
Я-сюди, а він – туди...
„Не віддам, — кричить, — нізащо!
Ти ялинку посади,
А тоді рубай, ледащо!
Не пущу, і не проси!
І цяцьками можно гратись:
Порубаєте ліси –
Ніде буде і сховатись.
А у лісі срізь вовки,
І ведміді, і лисиці,
І ворони, і граки,
І розбійниці-синиці”.
Страшно стало... „Ой, пусти!
Не держи мене за поли!
Бідний зайчику, прости, —
Я не буду більш ніколи!”
Низько, низько я зігнувсь,
І ще нижче скинув шапку...
Зайчик весело всміхнувсь
І подав сіреньку лапку.
О.Олесь
Ялинка

Вона зелена і пухнаста,
Весела, радісна й срібляста,
Ялинка вогниками грає,
З Новим Роком всіх вітає.
З лісу вона довго йшла,
Подарунки всім несла.
Їй раді пташки і звірята,
Дорослі раді і малята.

Ялинкові іграшки

Іграшки так хвилювались:
— «Ми на ялинку зачекались.
Її так хочем прикрашати
І з Новим Роком всіх вітати».
Чути гомін, радість, сміх,
Ось нарешті випав сніг.
Білим хутром земля вкрилась,
І ялинка тут з'явилась.

Загадковий годинник

Годинник зранку поспішає,
З Новим Роком всіх вітає,
Тільки дивний в нього час,
Незвичайний він для нас.
В ялинки гілочка здригнулась,
Вона ніби посміхнулась:
— «Мій годинник загадковий
Це тому, що іграшковий».

Сніжинки

Сніжинки зранку вже кружляють,
Одна одній промовляють:
— «Ми сьогодні загадкові,
Сяєм, ніби іграшкові.
Прикрашала нас сама
Красуня Матінка-зима.
З нею Рік Новий крокує,
Свято й радість всім дарує».

Моя ялиночка

Ялиночко зеленая,
Ялиночко моя!
Яка ж бо ти гарнесенька,
Яка ж бо ти мала!
Тебе я навіть ручками
Навколо обійму
І з гілочки Снігуроньку
Погратися візьму.
Не гнівайся, ялиночко!
Я тільки лиш на мить!
Я хочу ту Снігуроньку
Колядки научить!
Катерина Перелісна

Веселий сніг

Падав сніг,
Падав сніг –
Для усіх, усіх, усіх,
І дорослих і малих,
І вселих і сумних.
Всім, хто гордо носа ніс,
Він тихцем сідав на ніс.
А роззяві, як на сміх,
Залетів до рота сніг.
Вереді за комір вліз
І довів його до сліз.
А веселі грали в сніжки –
Сніг сідав їм на усмішки
І сміявся з усіма:
— Ой, зима, зима, зима!
Оксана Санатович

Сипле сніг

Сипле, сипле, сипле сніг.
Мов метелики сріблисті,
Сніжинки біленькі, чисті
Тихо стеляться до ніг.
Сипле, сипле, сипле сніг.
Сипле, сипле, сипле сніг.
Тихо, легко і спроквола
Покриває все довкола,
Ні стежок, ані доріг...
Сипле, сипле, сипле сніг.
Сипле, сипле, сипле сніг.
Все присипав – доли, гори,
Вже ввесь світ – мов біле море,
Біле море без доріг.
Сипле, сипле, сипле сніг.
І.Франко

Наша ялинка
За вікном летять сніжинки
І сідають на вікні.
Ми танцюєм круг ялинки
І співаємо пісні.
Н.Забіла

Подарунки від зайчика
А. Музичук

Через поле, через ліс,
З пагорба в долину
Подарунки зайчик віз
Діткам на ялинку.
ЯЛИНКА

Прибрана ялиночка
Іграшками сяє.
Танці круг ялиночки,
Сміх дзвінкий лунає.
Пишна ялиночка,
Золоті вогні,
Стрінемо радісно
Новорічні дні.
З лісу позбігалися
Білочки й зайчата.
У танок зібралися
З дітками звірята.
М. Познанська

ЯЛИНКА

Ой ялинко зелененька,
Ти була колись маленька,
А тепер ти ось така
І висока, і струнка.
Ось така, ось така
І висока, і струнка.
Швидко ти набралась сили:
Сонце, дощ тебе ростили.
Сірий зайчик для забав
Під ялинкою стрибав.
Для забав, для забав
Під ялинкою стрибав.
Біля тебе ми, ялинко,
Заспіваєм пісню дзвінко,
Візьмем руки у бочок,
Затанцюєм гопачок.
У бочок, у бочок,
Затанцюєм гопачок.
Г. Демченко

ПІСЕНЬКА ЗЕЛЕНОЇ ЯЛИНКИ

В ніч новорічну
Падає сніг,
Вдома лунає
Радісний сміх.
В небі кружляють
Зірки золоті,
Наче танцюють
В напівзабутті.
Срібна ялинка
Голками тремтить.
Свята чекає —
Ні хвильки не спить!
Бо о дванадцятій
Гість дорогий
Прийде в оселю —
Рік молодий!
Щастя з собою
Цей гість принесе.
Року новому
Радіє усе!
С. Гордієнко

ЯЛИНКА

Я дивлюсь — яка краса,
Хоч хвоїнки й гострі.
Прикрашатиму не сам
Любу свою гостю.
Лиска свистика несе,
Білочка — гостинці.
Вже ведмедик лапку ссе,
Всівшись на ялинці.
Сніг з'явився на гілках,
Всюди світло стало:
Це ялиночка струнка
У вогнях заграла.
Д. Головко


Кмітлива Дівчинка
Інна Кульська

У Лесі на ялинці
На нижчій з гілочок
Лисичка у хустинці
Танцює гопачок.
А на горішній гілці,
Задерши гребінець,
Грає на сопілці
Півник-співунець.
Леся любить співуна,
Береже його вона,
Тому лукаву Лиску
І вішає так низько:
— Схочеш вгору лізти,
Мого півня їсти, —
А зась!

Звірі
Г. Чубач

Сам собі не вірю: на ялинці – звірі!
Хоч маленькі, а страшні!
Всі підморгують мені:
Вовк, лисиця, два ведмеді…
Хоч маленькі, але вредні:
Коли стежу я за ними,
То вони горять очима.
Мама каже: — Чуєш, Вово,
Всі ці звірі – іграшкові!
— Але я, матусю, їх чомусь боюся!
Сніговик
О. Сенатович

Сніговик Морквяний ніс
Вгору віника підніс
І питає: «Перехожі,
Чом на мене ви не схожі?
Я стою, а ви в бігах,
Ви у пальтах, у шапках…
Гей, скажіть, у вас носи,
Як у мене, — для краси?»

Снігова баба
О. Пєнєгіна

Сніжну бабу ми ліпили,
На санчата посадили.
Повезем її гуляти,
А вона від нас – тікати.
Ми за нею скоком, скоком,
А вона все боком, боком,
За щось зачепилася,
З гірки покотилася.

Дідів портрет
П.Воронько

Ми ліпили сніжну бабу,
Доки вечір наступив.
А вночі якийсь незграба
Шапку й вуса приліпив.
Підійшов Омелько-дід
Усміхнувся: «Все як слід.
Шапка, вуса й борода,
Ще й чуприна вигляда.
Гей, хто в хаті, гляньте йдіте,
Мій портрет зробили діти!»
Вмить зібрався цілий рід:
«Справді, з баби вийшов дід!»

Снігова баба
О. Маружний

Порошить метелиця
Білим снігом стелеться.
На подвір’я, як жива,
Вийшла Баба снігова.
У вбранні зимовому,
Гарному, казковому
На сніжку вона стоїть,
Ще й ногами тупотить.
Є у баби палиця,
Баба нею свариться.
Чорні очі аж горять:
Краще Баби не чіпать!

Смачне снідання
Г. Чубач

У дворі під Новий рік
Хизувався Сніговик:
— Із великої морквини
В мене ніс, як в Буратіно!
Зайчик двором пробігав,
Той великий ніс украв.
І тихцем, без хизування,
Він зробив
Смачне снідання.

Іван Франко

Сипле, сипле, сипле сніг.
З неба сірої безодні,
Міріадами летять
Ті метелики холодні.
Одностайні, мов жура,
Зимні, мов лихая доля,
Присипають все життя,
Всю красу лугів і поля.
Білий килим забуття,
Одубіння, отупіння
Все покрив, стискає все
До найглибшого коріння.
Сипле, сипле сніг,
Килим важче налягає...
Молодий огонь в душі
Меркне, слабне, погасає.

Зимою
Богдан Лепкий

Сипле, сипле сніг,
Криє переліг,
Білим килимом лягає
Аж під наш поріг.
Легкий білий пух,
Наче той кожух,
Криє землю, щоб не знала
Стужі й завірюх.
Тишина кругом.
Спи спокійним сном,
Заки збудешся весною
З рутяним вінком.

Першій сніг
Платон Воронько
Голуби злетілися біленьки,
Мабуть хтось їм хліба накришив, —
То вночі пройшов сніжок легенький
І усе довкіл запорошив.
Не спурхне сніжок цей голубами,
Як весінне сонце припече,
Він струмком зів”ється між горбами
І в далеке море утече.

Зимова пісенька
Л.Глібов

Зимонько-снігурочко,
Наша білогрудочко,
Не верти хвостом,
А труси тихесенько,
Рівненько, гладесенько
Срібненьким сніжком!
Ми повибігаємо,
Снігу накачаємо
Купу за садком,
Бабу здоровенную,
Уночі страшенную,
Зліпимо гуртом.
Зробим очі чорнії,
Рот і ніс червонії –
Буде, як мара!
День і ніч стоятиме
З нашого двора.
Гляне ясне сонечко
В весняне віконечко –
Бабу припече,
Де й мороз той дінеться,
Геть від баби кинеться,
З ляку утече!

Реве, свище завірюха
Т.Шевченко

Реве, свище завірюха,
По лісу завило,
Як те море, біле поле
Снігом покотилось.

Віхола
Петро Король

Неспокійна віхола у село приїхала.
По дорозі посріблила
Звірам брови, птахам крила.
В двері стукає і в шибку
Срібним перснем швидко-швидко:
— Відчиняйте двері, люди,
Танцювати з вами буду.
Мандрівниця-віхола
Аркадій Музичук

— Мандрівнице-віхоло,
Ти ішла чи їхала?
и з вітром летіла?
То, може б, спочила –
На ліжечку, на перині
У затишку, у хатині,
Тут є ласка матусина,
Тут є казка бабусина. –
Та сказала нам віхола
Крижаним своїм голосом:
— Не для цього я їхала
Із півничного полюса.
В ополонці я миюся,
На морозі я гріюся,
Щоб гуляти по волю,
Щоб хурделить уволю.

Похожие записи:

Поделитесь своим мнением

Пожалуйста, зарегистрируйтесь, чтобы комментировать.

© 2017 Мишка-шалунишка